Нарештi, воно наступило. Був я в цей день у Луцьку. Помiтив, що дуже батато людей збиралося быля мегафонiв i уважно зi скупчення вслуховувалися в рiзкi слова промовця. Не мав я часу прислухатися, то й далi залагоджував cвої справи в містi, коли чую з ycix бокiв тривожнi вiдгуки:"Вiйна! Вiйна!". Питаю одного "обивателя", хто воює i за що вiйна? А він мені у вiдповiдь крiзь сльози оповiв: "Нiмцi напали на Польщу, бiда велика буде!".
Не хотiлося вiрити i пiшов я до знайомих полякiв, якi мали paдio. Тут застав цiлу родину в сльозах. Переконавшись, що вiйна справдi розпочалася, попрощався i поспiшив до Романова, а6и оповiсти людям paдісну звicтку. Але не я першим оповiв про вiйну. Хто мав paдio, то вже почув цю новину, За вiйну знало все село. Українцi радiли. Поляки плакали. І чомусь пiдозрiло вдивлялися в обличчя укра'iнцiв. Оголошена мобiлiзацiя, вивiшене оголошення про воєнний стан. Українських хлопцiв брано до вiйська мало, а натомність польську молодь мобiлiзовано всю. Почалися знущання над нiмцями i українцями. Багато з них закатовано чи розстрiляно. З самого першого дня вiйни вигляд на успiх поляків був такий: "Кивання мотикою до сонця!"
Трудно. Що буде, те буде, "а ти, Мацьку, грай" ... Хотiли вiйни - нате вам вiйну!
( Read more... )
Це історія шістнадцятирічного хлопчини, який стає катом. "Він кидався на закам'янілих від страху українців і з неймовірною майстерністю розпорював їм животи чи перерізав горлянки, аж кров бризкала по стінах..."
( Read more... )
Пацифікація. На вічну ганьбу Польщі, твердині варварства в Европі
Кожен, завантаживши та прочитавши книгу Пацифікація. На вічну ганьбу Польщі, твердині варварства в Европі, наочно переконається та побачить варварство, яке чинили поляки над українцями у 2 Речі Посполитій.
Дуже великий файл - 73.2 МB
Діячі Партії регіонів, що спеціалізуються на українофобському «культуртрегерстві» неодноразово заявляли, що виступають проти «фальсифікації історії». При цьому не приминали її фальсифікувати.
Показовою стала історія з фотовиставкою “Волинська різанина: польські та єврейські жертви ОУН-УПА”.
Фальсифікація починалася з назви: до чого євреї до польсько-українського конфлікту на Волині 1943-44 років, якщо фашисти на той час уже вбили євреїв Волині або відправили їх концтабори.
21 серпня у с. Гораєць, Польща, Підкарпатське воєводство (Любачівщина) відбулось відкриття та посвячення пам’ятника трагічно загиблим у 1942-1947 роках українцям – мешканцям цього села.
Про це повідомили ZAXID.NET у Львівській ОДА.
Ініціаторами відкриття пам‘ятника трагічно загиблим жителям Горайця, в тому числі жертвам операції частин Польського війська шостого квітня 1945 року (під час трагічних подій загинуло 174 особи), є Громадський комітет Пам‘яті жертв Горайця 1942-1947 років та Перемиський відділ Об‘єднання українців у Польщі. Цей меморіальний захід, є завершенням 12-ти літніх невтомних старань і заходів Бл. Пам‘яті пані Євдокії Філь, яка не дожила до цього знаменного дня.
( Read more... )
Zbrodnia w Gorajcu
Zbrodnia w Gorajcu - zbrodnia dokonana przez II Samodzielny Batalion Operacyjny Korpusu Bezpieczeństwa Wewnętrznego Ludowego Wojska Polskiego 5 kwietnia 1945 na ukraińskich mieszkańcach wsi Gorajec.
( Read more... )
Через кільканадцять хвилин, безпристрасний опис науковця наповнює реальним болем розповідь очевидця подій Юрія Лукащука, яку читає один з акторів реквієм: ...поляки підтягнули нові сили з Білгорайських лісів і 10 березня 1944 року в силі 600 людей напали на волость Сагринь, де було лише 20 людей самооборони і 12 умундурованих поліцаїв. Поляки оточили село Сагринь і вимордували 812 осіб цивільного населення: жінок, дітей і старших віком людей, бо молодь вийшла із села разом із чотою. Вони витягали людей з пивниць і криївок, малих дітей стріляли на руках через материнські груди, у пивницях і криївках убивали гранатами, пізніше кидали солому і спалювали трупи. Вбивали немічних по хатах, а поранених палили живцем, підпалюючи хати. На закінчення АК показала свою нову методу боротьби: на стінах дерев’яної церкви бандити розіп’яли двох хлопчаків – Івана Семенюка і Дмитра Бойчука. Село спалили до останньої хати, а також церкву з розіп’ятими дітьми. Небагатьом щасливцям удалося вийти цілими з того пекла, але ті, що вийшли, наочно бачили й оповідали про такий нечуваний кривавий терор АК, жахіття якого годі передати на сторінках цього спогаду.
І так протягом двох годин зі слів свідків, істориків, документів і фотографій виринає образ найбільш трагічної весни в тисячолітній історії Холмщини, коли в лічені тижні загинуло кілька тисяч українців і зникло з лиця землі кількадесят українських сіл. Посилює відчуття трагедії свідомість, що вбивали польські сусіди, які роками жили поруч; що окупаційна влада, яка мала б захищати безборонне населення, яке раніше сама обеззброїла, з цинічною байдужістю приглядалася кривавій вакханалії; що з-під Рівного і Бродів уже чувся гуркіт фронту, який породжував серед населення сподівання, що воєнному лихоліттю вже скоро кінець...
І в той сам час з лиця землі одне за одним зникали села Грубешівщини, того найбільш суцільно заселеного українцями повіту Люблинщини: Берестя, Малків, Молодятичі, Крилів, Ощів, Сагринь... – від Гучви до Бугу поставала чорна смуга...
( Read more... )
1943
14.02.-16.03. За сприяння поляків більшовицьким партизанським загоном під командуванням Шитова розстріляно 20 і заарештовано 34 бульбівців у селах Карпилівка, Борове, Ленчино, Неверове, Ємільчино (ЦЦАГОУ: Ф. 65.-Оп. 1.-Спр. 17.-Арк. 25).
25.02. На основі переданих прорадянськи налаштованим поля-ком Робертом Сатановським відомостей про український національно-визвольний рух у селах Людвипільського району Рівненської області, де, мовляв, "звила зручне гніздо контрреволюційна організація українських націоналістів", наказом по більшо-вицькому партизанському з'єднанню під командуванням Ковпака командиру 3 батальйону Матюшенку доручалося "оточити й очистити села Морозівка, Бистричі, Вілія від контрреволюційних елементів згідно з списком... На кожне село виділити по одній роті. Операцію проводити одночасно".
Командир 2 батальйону Кульбака мав завдання "оточити і очистити села Бельчаки, хут. Гурба, Бистрянську Гуту від контрреволюційних елементів згідно списку, що прикладається до наказу".
Така ж місія покладалася і на командира 4 батальйону Подолякові в селі Велика Седлиця (ЦДАГОУ: Ф. 63.-Оп. 1.-Спр. 14.-Арк. 154, 155).
5.03. У селі Хотинь за участю поляків більшовицькими партизанами вбито 10 націоналістів і взято до полону 9. (ЦДАГОУ: Ф. 70.-Оп. 1.-Спр. 11.-Арк. 8, 9).
8.03. У Богушах за участю поляків більшовицькими партизанами ліквідовано 26 оунівців (ЦДАГОУ: Ф. 70.-Оп. 1.-Спр. 11 .-Арк. 8).
( Read more... )
24.09. Польська банда з жителів Гряди Мосурської та Бистраків пограбувала українців Гряди Мосурської і вбила З мешканців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 53).
24.09. Та сама польська банда напала на село Кладнів, де замордувала 10 жителів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 53).
25.09. Польська банда спалила село Бистричі в Стидинському району (Літопис УПА.-Торонто, 1977. -Т. 2.-С. 195).
26.09. Відділ УПА зловив і розстріляв у селі Мар'янівка 6 польських бандитів (Літопис УПА.- Торонто, 1977.-Т.2.-С. 193).
( Read more... )
Profile
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=88.8)
history_ukraine- Українсько - польський конфлікт
Syndicate
